одубіти — дієслово доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
одубілий — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
одубілість — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
одубіння — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
одубілий — а, е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до одубіти. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
одубілість — лості, ж., розм. Стан за знач. одубілий … Український тлумачний словник
одубіння — я, с., розм. Стан за знач. одубіти … Український тлумачний словник
одубелый — одуб елый … Русский орфографический словарь
одубеть — одуб еть, ею, еет … Русский орфографический словарь
одерев'яніти — і/ю, і/єш, док. Втратити чутливість, здатність рухатися; заклякнути, одубіти (про тіло і його частини). || Остовпіти, заціпеніти … Український тлумачний словник